В суботу ходили на озеро Онтаріо! Не дивлячись на дощову погоду, на те, що ми змокли і замерзли, залишились задоволені. Подивитесь фото – самі все зрозумієте. Думаю, і коментувати нічого не потрібно.
 

Лиш декілька слів про те, що українцю знову було незвично. На першій фотці – то ящики, з газетами. Кидаєш вартість газети і витягуєш. Є і безкоштовні газети. Такі ящики стоять на половині, якщо не на більшості зупинок.
 

Я не знаю чи канадці насправді такі патріотичні, але куди не поїдеш – всюди розвішані прапори Канади. Навіть дуже часто зустрічаєш машину, у якої на антені причіплений канадський прапор, я вже не кажу, про приватні будинки. Діти в школі перед початком уроків співають гімн.
 

Бібліотеки, театри – тут це є і живе, і працює, і звичне діло. Про бібліотеки я вже писав. Ще один цікавий факт – у бібліотеці при реєстрації дають пластикову картку (ага, теж). На вихідних був свідком, як Золтан через Інтернет за декілька секунд продовжив термін утримання книжки ще на 2 тижні… У книжкових магазинах, кажуть, книжки можна читати. Взагалі, книжкові магазини відрізняються від бібліотек тільки тим, що в них можна купити книжку. А книжки можна повертати в іншу бібліотеку. Взяв в одній, а повернув в іншу. І ніхто не відмічає як у нас… Все комп’ютеризовано – напевно на книжки ліплять якісь чіпи. В театри і кінотеатри квиток ~28-30CAD. Друзі ходили на «Гамлета» в амфітеатр, кажуть – шикарно…
 

Діти. Тут піклуються не тільки про літніх людей і інвалідів (до речі, як виявилось, коли до автобуса хоче заїхати інвалідний візок, чи просто зайти літня людина, якій важко піднімати ноги, то подій опускає автобус – ага, як на подушках…) але і про дітей і про їх батьків. У більшості магазинів, бібліотек, спортзалах і взагалі у більшості публічних місцях – є кімната/куток, де ви можете залишити дитину. За нею дивляться, вона грається, поки ви займаєтеся своїми справами… Декретний період, якщо я не помиляюсь – рік. Далі дитсадки, а у великих компаніях – знову ж таки спеціальні класи, де за дитиною дивляться. Тобто роблять все, щоб ви по-скоріше повернулися на роботу. Декретні виплати – половина заробітної плати і не знімають податки. Але це ще не підтверджена інфа. )))Так що дітей тут зсамого малечку привчають до самостійності, маю на увазі. Що батьків від дітей вже розлучають з року, а може і раніше. І вони бачать батьків тільки після роботи… Тому більшість українців викликають своїх батьків на допомогу з дітьми. :)
 

Машини. Машин тут зрозуміло, що неміряно. Найбільш дешеві – американські. Золтан каже, що вони тут як у нас жигулі. Частіше ламаються, але й ремонт дешевший і запчастини. Дорожчі – японські. Їх тут теж дуже багато. Вони надійніші. Менше, але теж досить є, машин з Європи: мерси, бехи, фольксвагени і т.д. Б.у. машинку можна купити і за 1,5-2 тис. канадських доларів. Тут поширено купувати дешеву б/у машину на зиму, щоб не жаль було розбити, вдарити, чи просто їздити по посипаним сіллю дорогам. Кажуть, тут солі не жаліють… ))) Скоро зима, так що подивимось, як вони прибирають сніг…
 

Ще приємно вразило, коли були на озері, як більшість дерев, акурат так стовбур огорнений сіткою. Напевно від зайців, чи щоб просто не замерзли? Не знаю, але доглядають… Шпаківниці бачили? Їх теж неміряно. А як ми близько підходили до лебедів, до чайок… Нікого не бояться… )))
 

А, ще згадав, чого не вистачає дуже в супермаркетах наших – тут у супермаркеті є одна «швидка» каса, для тих у кого до 8-10 речей, щоб вони не чекали в чергах з тими хто скуповується на тиждень чи місяць…
 

Лади, досить. Пора ділом зайнятись.