Ходив сьогодні в Генеральне консульство України. І обламався. По-перше, я пізно вийшов і щоб встигнути дати права на переклад треба було щоб банк швидко мені видав Money Order або сертифікований чек на 40 канадських доларів – рівно стільки наші «деруть» в консульстві за переклад. Ну нічого, без цього папірця мені не отримати повноцінних прав на водіння. А переклад водійських прав є підтвердження стажу водія.

Задум був такий, що я йду в найближче відділення що знаходиться біля консулату, оформляю манейордер чи чек і біжу в консульство. І от підхожу до філії банку і читаю вибачення… Вони сьогодні зачинені - Remembrance Day (день пам’яті загиблих у війнах. У яких? – Поняття не маю. Але всі чесно ходять з прикріпленими на одязі червоними квіточками). Блін, знову не повезло. Я біжу далі, до найближчого відділення, приблизно за 2 км, розумію, що то не відділення, а просто банкомат. Розумі, що вже нікуди не встигаю, повертаюсь назад… Піду післязавтра.

Внаслідок подорожі – звернув увагу, як за своїми домашніми улюбленцями канадці чесно прибирають… От наробила така здорова собачка прямо на стежці, хазяїн чесно бере куль очок і все збирає… Вот так вот. У багатьох напевно відпадає бажання тримати тут собаку. Хоча тут є навіть спеціальна професія – людина, що вигулює собак. З іншої сторони, якщо є двір, то чому б і не тримати собаку у дворі?

У автобусах є кондиціонер. І здається навіть клімат-контроль. Більше того, час від часу (можливо раз на маршруті, а можливо це залежить від водія) автобус просто продувається свіжим повітрям. Прикольно так…

Починаю більш-менш орієнтуватися вже в автобусах і метро – просто треба орієнтуватися по сторонам світу, де ти знаходишся і тоді все стає на свої місця.

А ще сьогодні дико болить голова. Не знаю чому, мабуть буде щось завтра падати. Похолодало