Сьогодні по дорозі додому мигнула лампочка. Треба заправлятись, подумалось, завтра до роботи можна і не доїхати. Заправився цього разу на Shell, на тій, що мийка є. Цього разу спочатку заправив повний бак, а потім пішов розраховуватись. Влізло 60 літрів. Значить бак 65 літровий. Проїхав 400 км. Значить машинка їсть ~15 л/100км. Це не мало, але і не багато. Враховуючи, що такі ж самі по величині «американці» мають мотори в півтора-два рази більші. Уявляю як часто вони заправляються…

На всіх заправках на великих банерах покажуть тільки одну ціну – як виявилося це ціна самого дешевого бензину – октанове число 86, здається. Якась проміжкові марка, і ще два 91- простий і 91 супер-чистий… Все. Іншого не дано, як кажуть. Є ще дизель, але далеко не на всіх заправках. І газ є – ще менше заправок. Заправялю кралю, звичайно найдорожчим і найкращим бензинчиком, ціна йому – 0.875 канадських долари включаючи податки.

Також попросив і мийку. Мийку взяв другу по ціні «зверху» - 10 баксів. Заїжджаю я значить на мийку і виявляється там немає жодної людини – все автоматизовано. Вот пендоси. А хто ж пилососи ти буде??? Під’їжджаю – до пульта, опускаю скло, ввожу код з чека, комп вже знає яка мийка, просить мене поставити передачу на нейтральну, закрити вікна і ще щось – я вже слухати не став. Задраяв люки, переключився на нейтралу і став чекати, що з того буде. Машину пішла по конвеєру, спочатку якась піна, потім ще якась біда, потім ще, потім змило все водою і вкінці все це здуло повітрям. І ВСЕ! Щасливої дороги. Вся мийка зайняла може 2 хвилини!!! А пилосос? Навіть машина не суха!!! Я на нич обурений. І навіть фофан немає кому дати, щоб перемив, чи витер машину… (((