Ага,  починаю розмовляти! Дякуючи шефу, у якого рот не закривається і у котрого 1000 питань на годину, і китайців, які зламали мій бар’єр. Вони три роки і так говорять, що краще би рота не відкривали. І не хвилюються зовсім! Сьогодні говорив з хазяйкою будинку. Фіг знає скільки вона тут в Канаді живе, а говорить так, якби… навіть нема з чим/ким порівняти. Коротше – ніяк. Її навіть зрозуміти важко. І головна їх проблема, вони не вчать мову. І їх це не хвилює навіть. Індуси між собою по-своєму, росіяни між собою по-своєму, китайці – по-своєму…