А відколи чай дорожче пива? Якось я це пропустив цей момент... :(

А-а-а, тут (у вагоні) навіть МакКофе роблять (оце таке "тучне блювотиння" (с) "Альф" ) за яким вже дуже скучив. (До речі друзі казали, що скучили за мною, кажуть без мене щось не так і навіть кави випити ні з ким - приємно! Я скоро буду!)

А взагалі Лвівська (західна) залізниця набагато чистіша і культурніша за Дніпропетровську. І взагалі, побувавши там ви б зрозуміли, що до Європи нам, як не знаю до чого. Ще саме Закарпаття може би колись у майбутньому і можна би було приєднати, але тільки Закапаття. Далі – тємєнь.
А ще мені сподобався Київ, ага. Я би там жив. І тепер повністю згоден з Аллою (_lioness_aa), що машина в Києві – непотрібна річ. Тільки кудись за місто їздити, але точно не роботу.

Вчера с пункта А (гостиница) добирался до пункта Б. Сначала вообще прикол – выхожу с гостиницы и спрашиваю у прохожих кратчайший путь к пункту Б. Тут одна женщина начла объяснять: мол это совсем просто: идете до перекрестка первого, та сворачиваете НАПРАВО (а рукой показывает налево) и идете по улице пока не дойдете. Говорю точно до того перекрестка? – Да! И точно направо (и показываю налево в ту сторону, в которую она показывала) – Да! Говорю: женщина, а Вы уверены, что там «направо»? Задумалась… ))) Попросила прощения, а я сказал, что это нормально (наверное)… ))) Но суть не в этом. Вышел я на тот перекресток и повернул куда надо, и понял, что пз№;вать (извините) мне еще надо много. А тут – буква «М». Метро! Спасение для моей ноги и ленивости! Думаю, как не протестить единственную ветку Кривого Рога? Сел и уехал Бог знает куда. В общем пункт Б проехал, но чувствовал, что он близко! Кстати метро ездит там по часовой стрелке, и этому я удивился, ведь у нас правостороннее движение, а метро ездит наоборот…
На остановке (я всего одну проехал) спрашиваю, «Как папасть в рассийскае пасольства? – Та дуже просто, синку, прицілюєшся і стріляєш!» (читать: как попасть в пункт Б?) Опять четкий ответ и опять от женщины: садишься на трамвай – просишь чтобы тебе сказали выйти на такой-то остановке. Нивапрос! – Есть повод и на трамвае проехаться. Еду я, значит, одну остановку, вторую, третью… начинаю переживать. В общем вижу в окно свой отель, трамвай останавливается и мне говорят, что это моя остановка… ))))
Вот так, верь после этого женщинам… )))) Пришлось взять такси, поскольку я уже здорово опаздывал.

Вот сижу в Інтеренеті від УкрТелекому на вокзалі у Києві - пошту перевіряю, на сайти з паролями захожу і якось стрьомно стає. З однієї сторони розумію, що нікому мої паролі не потрібні, а з іншої - треба буде дома все ж таки поміняти. :)

Я казав вже, що Кривий Ріг – це совок? Ну просто самий натуральний. А ще мені розповіли, що і сама аура у цього міста недобра – мало того, що місто промислове і без перестанку у повітря ковбасять клуби незрозуміло чого з труб заводів (і це все бачать всі бачать, просто приховати неможливо, жаль, що не тяг за собою цифровик), так місто виявляється будували зеки, які, вибачте, розмножались там і залишили свою кров. :)
Відїжджаючи вчора ввечері з Кривого Рогу на вокзалі грала музика «Прощание славвянки»... :) Таке враження, що на фронт відправляють.

Занесло мене сюди… Що за місто? – Найдовше місто в Україні, місто протяжністю 130-150 км, промисловість, «Криворіжсталь» одна чого варта. Бачив її здорові труби, 4 шт. – вражає. Хто як реагує на них – як 4 бокала пивних. Майже всі назви пов’язані з металургією. :) Українська мова тут велика рідкість, напевно спасає лише те, що документація і всі вивіски магазинів мають бути українською мовою. Дуже багато магазинчиків, бутіків, кафешок і т.д. Щось схоже на наш проспект, де всі перші поверхи уже магазинчики, тільки тут такий проспект кілометрів на 100 і все в магазинчиках.
Зарплати тут низькі, не дивлячись на промисловість… А от ціни в кафе і ресторанах більші ніж у нас.
Люди? Чоловіча частина якась нагла і несе в собі негатив. Часом і бидло та. Але і хороші люди. Куди без них? Вразили дівчата – такі привітні, посміхаються і ввічливі. Але за карпатки гарніші, повірте! :) Старші жінки – типові жони-скандалістки, воркуни і т.д. так і чекають скандалу – ти тільки зачепи. :)
А решта все – місто, як місто. Досить чисте (я про вулиці), а от повітря… Я б тут не жив ні за що – постійно бачиш ті труби з заводів, що безперестанку викидають у повітря хімію. Вчора мені сказали – що те, що бачу – це ще дрібниці, а от коли вітер дує в сторону міста – оце жах.
А ще у них є метро! :) Ну важко це назвати метром – так трамвай скоріше, який то виходить, то входить під землю. Одна лінія по самій довшій вулиці, як ви вже напевне здогадались.
В загальному, місто мені не сподобалось взагалі. «Совок» такий, що уявити собі не можете. Старі будинки епохи Хрущова і все що нагадує ті часи. Люди – дешева робоча сила, яким навіть не дають себе проявити і які не знають собі ціни і пашуть як китайці. Негатив. Не те що столиця. Київ мені сподобався. Такий рух, така динаміка, новизна, розбудова, ах… драйв в загальному. :) По Києву потім виставлю фото.

У вівторок цілий день гуляв по Києву. Вже після обіду ноги просто «відвалювались». І не тому, що обув у мене погана, а тому, що зовсім відвик ходити. Навіть тепер, а сьогодні вже четвер, ноги ще болять. Більше стопи і сухожилля на правій нозі. Але то справа часу, перейде, але з іншого боку – в суботу знову пів дня гулятиму по столиці. :)
Вчора ввечері подивися по карті де я був – жах, я ж практично нічого ще і не бачив. :) Так що є ще фронт.
До речі, ходив в кінотеатр «Київ» і подивився фільм «Нулевой километр» - сподобався фільм. Все ж таки, коли росіяни не копіюють Голівуд, то в них виходять дуже хороші фільми. Ну то й навіщо, коли у самих є свій характер, свої теми, свій стиль, своє життя, яке набагато ближче, зрозуміліше, рідніше, якщо хочете.